|
|
Последние новости мира фармацевтики
| 2008.11.06 | | Гроші витрачені на колайдер виявилися інвестиціями у технології, які рятують життя | | | Mільярдні грошові вкладення у побудову найбільшої експериментальної установки у світі пішли не лише на фундаментальні дослідження. Гроші витрачені на колайдер виявилися інвестиціями у технології, які рятують життя і прискорюють інноваційний прогрес людства. Спецрепортаж зі Швейцарії.
Ідея побудови Великого адронного колайдера народилася у 1984 році. Офіційно її схвалили 10 років потому. У 2001 почали будівництво. Вартість проекту – 10 мільярдів доларів. Фінансові вливання у колайдер тривають. 20 країн-учасниць Європейського центру ядерних досліджень (CERN) цього року виділили на науку понад 900 мільйонів доларів.
Експерименти на прискорювачах елементарних частинок дозволяють науковцям розширювати знання про всесвіт. Однак, окрім фундаментальних відкриттів, мільярдні витрати на колайдер виправдовують і нові технології, які народжуються під час експериментів.
Рольф Хоєр, генеральний директор CERN з 2009-го року: «Наука і технології переплітаються під час наших досліджень. Багато сучасних надбань людства вийшли саме з експериментів фізики елементарних частинок».
Заступник гендиректора CERN Рольфа Хоєра постійно відстежує, на яких експериментах винайшли нові технології та обговорює з ученими можливості їхнього впровадження у різних галузях. Окрім відкриттів у царині фізики, CERN відомий тим, що 1989-го року саме у його стінах винайшли Інтернет.
Найгучніша технологія сьогодення, яка завдячує своїй появі Великому адронному колайдеру – це рентгенівська система Медіпікс. Трекові детектори, що мають відстежувати рух елементарних частинок після зіткнення, виявилися корисними у медицині.
Валерій Пугач, член правління міжнародної колаборації LHCb, Інститут ядерних досліджень НАН України: «Тобто пацієнт сидить, наприклад, на дослідженні під рентгенівськими променями або іншими променями і ці детектори миттєво на екрані вимальовують, де знаходиться інородне якесь тіло».
Також детектори розміром із мобільний телефон можуть виводити на екран складові частини будь-якого механізму. Цю розробку почали застосовувати і в археологічних розкопках для визначення складу різних типів речовини у знахідках. А ще експерименти на прискорювачах елементарних частинок призвели до відкриття випромінювань, спроможних руйнувати ракові клітини.
Окрім медицини, технології експериментів CERN використовують у промисловості. Це надпровідні магніти, радіаційно стійка радіоелектроніка.
Невіл Харнью, учасник експерименту LHCb, професор Оксфордського університету: «Усі оптичні надсучасні кабелі, які несуть інформацію з колайдера на комп»ютери, це радіаційно надстійкі міцні провідники, які можна застосовувати у промисловості».
А матеріали, із яких зроблено детектори колайдера, придатні для виготовлення деталей космічних апаратів. Тож, окрім відкриття завіси таємниці походження Всесвіту експерименти, які почнуться на Великому адронному колайдері навесні, можуть принести людству надсучасні технологічні відкриття. | | |
|
|